Концерт відбувся у рамках фестивалю Сеанс міського сканування. Послухати хор зібрались близько сотні франківців та гостей міста.
Організаторка заходу Лілія Гоголь пояснила, що для виступу хору обрали саме котельню на вулиці Індустріальній, оскільки вона розташована неподалік заводу “Промприлад” і в рамках фестивалю входить до зони досліджень учасників “сеансу”. А для гостей це унікальна нагода побувати на закритому для пересічних людей об’єкті та власними очима побачити котли, які забезпечують все місто теплом.
“Наскрізною темою цього фестивалю є проектування майбутнього і те, що ми всі можемо докластися до міста майбутнього. Це фестиваль “містолюбителів”, яким не байдуже дивитися у завтрашній день”, – каже організаторка.
Авторка ідеї – режисерка Надія Парфан. Під час підготовки документального фільму “Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго” у 2016 році вона розробляла сценарій і за задумом хор мав виконати свій гімн.
“В їхньому репертуарі переважно українські народні пісні. Їх співають всі хори. Я подумала, що в Теплокомуненерго мала би бути своя пісня”, – пригадує режисерка.
Ідею підтримав відомий композитор Роман Григорів та до написання музики долучив колегу Іллю Разумейка.
“Роман пише авангардну, передову, самобутню і цікаву музику. Крім цього, він ще й виявився сусідом котельні, де у нас проходили зйомки”, – розповідає Надія.
Після знайомства з героями стрічки композитор з напарником взялися до роботи. Парадоксом стало те, що музика з’явилася швидше, ніж слова. Тому Парфан приступила до пошуків автора, який би згодився написати текст. Непросте завдання відштовхувало навіть знаних поетів. Іншого виходу не залишилося, як написати слова “Гімну Теплокомуненерго” самій.
Через те, що фільм “Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго” документальний, у процесі роботи сценарій мінявся не один раз. Аби врятувати сюжет, піснею довелося пожертвувати.
Після звернення організаторів “Сеансу міського сканування” щодо виступу хору Надія Парфан згадала про “Гімн Теплокомуненерго” і вирішила дати йому друге життя.
“Виникла ідея поставити його як свого роду індустріальну месу чи оперу в локації, де буде справжня сценографія і нам не треба буде робити декорації. Це місце має неймовірну акустику, воно високе”, – пояснює режисерка.
Надія Парфан вважає індустріальну тематику частиною урбаністичної історії та культури ХХ століття. А пов’язано це ще із власними дитячими спогадами.
“Я є прихильницею індустріальної естетики. Це для мене важлива тема, тому що в мистецтві, кіно, візуальній культурі Україна часто зображається лиш через природу та автентику: хата-мазанка, поля, луги і садок вишневий коло хати. Мене це завжди дивувало, тому що я народилась в Івано-Франківську і в мене обидві бабусі живуть тут. Я не їздила на літо в село”, – ділиться Надія.
Історія її сім’Ї також перегукується з промисловістю: мама працює на тому ж “Теплокомуненерго”, а дід був першим директором цієї компанії та інженером – прокладав першу в місті систему опалення. Родина по батьковій лінії працювала на “Промприладі”.
Мама режисерки також співає у хорі. Це стало для Надії несподіванкою, і вона захотіла сама побачити це.
“Я очікувала, що це такий спосіб для людей прогулювати роботу і вони не серйозно співають. Коли я прийшла, то побачила, що це класна штука. Я людина творчої праці і за свої творіння я отримую гроші, визнання, я самореалізовуюсь, і це те, що я роблю. Мене вразило, що люди на іншій спеціалізації, технічній роботі також співають”, – розповідає Парфан.
Спершу хористи неоднозначно сприйняли ідею такого гімну, але до ініціаторів поставилися з повагою. Пісня досить нетипова для хору і стала несподіванкою для багатьох. З часом і співаки нею запалилися.
Виступ тривав менш як 10 хвилин, але глядачі залишилися задоволені та навіть викликали хор на біс. Подякували співакам гучними аплодисментами.
“Цей гімн для мене – це фантастична історія про те, що ми можемо чогось не помічати, але воно формує нас. Це оспівування невидимої для нас праці… Вони показали, що працівники індустріальних технічних професій насправді співочі і об’єднуються заради чогось прекрасного. Це фантастична історія про людину і її взаємодію з містом”, – поділилася враженнями Лілія Гоголь.
Зазначимо, проект фільму “Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго” став одним із переможців 10-го конкурсного відбору Держкіно. Режисер та автор сценарію – Надія Парфан, продюсер – Ілля Гладштейн. Сума державної фінансової підтримки становить 1 млн 69 тис. грн при загальній вартості виробництв – 1 млн 169 тис. грн.
На етапі виробництва картина отримала три з чотирьох нагород в індустріальній секції кінофестивалю у Трієсті, була представлена у секції Work-in-progress на Одеському міжнародному кінофестивалі (Одеса, 2018), Baltic Sea Forum for Documentaries (Рига, 2018), ринку копродукції DOC LAB POLAND (Краків, 2018), воркшопі B2B Doc (Мінськ, Таллінн, 2017) та East Doc Market (Прага, 2019).
Світова прем’єра фільму відбулася 10-11 квітня на фестивалі Visions Du Reel у Швейцарії.
В український прокат стрічка вийде на початку наступного опалювального сезону – восени 2019 року.
