Урбаністичний фестиваль «Сеанс Міського Сканування» у Франківську розпочався візитом німецьких містопланувальників. Професор, доцент та четверо студентів магістратури з кафедри міського планування Технічного університету міста Кайзерслаутерн на тиждень замешкали в місті – оглядали його, вивчали, досліджували і намагалися зрозуміти. В цьому їм допомагали місцеві колеги-архітектори з MetaLab. А дух міста відкривав письменник Тарас Прохасько – він влаштував урбаністам екскурсію непарадним і нетиповим Франківськом, показав його нутрощі та закапелки.
В результаті у німецьких гостей, учасників урбан-резиденції, склався план рекомендацій для Івано-Франківська та, зокрема, одного з його мікрорайонів, що лежить довкола «Промприладу». Саме цей район є територією експериментів цьогорічного «Сеансу Міського Сканування». Планом перетворень гості поділилися на воркшопі Future Lab. Зустріч відбулася на Promprylad.Renovation.
Мотивація для перетворень
Перш ніж потрапити до Франківська, магістри з міського планування та їхні викладачі з Технічного університету міста Кайзерслаутерн вивчали матеріал, з яким доведеться працювати. Кураторка франківського урбанфесту, архітекторка Анна Кузишин їздила в університет з лекціями – це була підготовча частина резиденції. Впродовж трьох днів вона розповідала німецьким урбаністам про Україну, регіон, місто та район у ньому. В результаті німецькі колеги приїхали на «Сеанс Міського Сканування» у всеозброєнні – кожен представив 40-сторінкову роботу про Франківськ. Проаналізували політику, економіку, туризм, суспільство, енергетику та розвиток міста – використовували англомовну інформацію з відкритих джерел. Матеріали передали для вивчення організаторам фестивалю. «Важливо знати, яким є наше місто для світу – яким його сприймають до того, як побачити», – каже Анна Кузишин.
Реальний Франківськ не набагато відрізняється від його образу – таке перше враження німецьких урбаністів. Результати перших кількох днів досліджень дали розуміння, що місто активно розвивається, зазначив на воркшопі керівник групи професор Детлеф Курт. З цього і виходили, коли розробляли Future-план для Франківська. «Це стратегічні пропозиції, які покращать міське середовище для людей і забезпечать довготривалу динаміку економічного розвитку міста», – пояснив професор Курт.
В світлі останніх світових тенденцій слід враховувати, що молодь дедалі активніше буде переїздити в міста. Міста в наступні 20-50 років інтенсивно ростимуть і потребуватимуть перш за все «розумної» інфраструктури та чіткого визначення пріоритетних напрямків розвитку – умовно кажучи, спеціалізації. Цей момент, на думку німецьких урбаністів, має визначати всі подальші міські перетворення.
Для Франківська така тенденція має кілька позитивних аспектів, уважають резиденти. Місто помолодшає, стане більш активним та більш відкритим для міжнародних потоків – фінансових і людських. В цьому контексті є сенс працювати з перевагами міста. Їх можна ще більше підсилити і перетворити на пріоритети в розвитку.
Переваги Франківська і пріоритети міста
Близькість до Карпат. Замість «воріт» у Карпати, як місто позиціонують сьогодні, транзитний Франківськ міг би стати місцем зупинки – щоб відкривати історію регіону. У Франківську є історично привабливий центр, де збереглися будівлі XVII-XVIII ст., та цікаві райони довкола нього із забудовою XIX-XX ст. – вони ілюструють різні періоди життя країни. Туристичний потенціал районів помилково не вважається цінним і не використовується, вважають гості.
Сценарієм успішного майбутнього для Франківська також може стати розвиток айті-індустрії – для цього місто має достатній потенціал, побачили резиденти. Ще один пріоритетний напрям – розвиток освіти. Німецькі урбаністи відзначили, що Франківськ – «сильне освітнє місто», зважаючи на кількість навчальних закладів та різноманіття освітніх послуг.
Читайте також: Думати про Франківськ: Денис Квасов про те, що (не) так з містом
Однак і тут є над чим працювати. Для айті-проектів потрібні готові спеціалізовані площі. Місто могло би інвестувати в реконструкцію промислових будівель колишніх заводів, вважають німецькі аналітики. Могло би ініціювати всеукраїнські та міжнародні айті-івенти, пропонувати міжнародне партнерство. Вишам та професійним освітнім закладам у Франківську варто було би розвивати систему додаткових послуг для мешканців міста – як для дітей та підлітків, так і для дорослих. Тобто не зациклюватися виключно на студентах і не обмежуватися абітурієнтами. Варто створювати відкриті освітні простори для розвивально-навчальних форм освіти, залучаючи до них городян і робити ставку на самоосвіту – так працюють сучасні університети Європи і світу, стаючи осередками «движу» у містах, де знаходяться.
Ще один перспективний напрям для нашого міста – розвиток альтернативної енергетики. Цікаво, що німецькі урбаністи, практикуючи у себе в країні здебільшого перетворення енергії сонця, бачать Франківськ містом вітрової енергетики і говорять про «серйозний потенціал». Індустріальна частина міста, яка на цей час втратила своє промислове значення, на їхню думку, може бути використана для реалізації відповідних інвестиційних проектів.
Реалізація пріоритетів передбачає подальший розвиток міського громадянського середовища, зазначили учасники резиденції. В прикладному сенсі це означає більш активне залучення франківців до визначення напрямків розвитку міста та процесу прийняття рішень. Інструментами для цього є різні форми участі – від громадських слухань до ініціювання проектів. Хто би мав залучати містян, ініціювати зміни? Впливати можна, тільки коли організуватися самим і самим бути активними, пояснюють німецькі гості. В одному випадку треба домагатися рішення муніципалітету, а в іншому – самим узяти в руки інструменти і влаштувати в мікрорайоні літній відкритий простір.
7 стратегічних цілей «район – місто»
Перетворення у Франківську неможливі без перетворення у районах, акцентували німецькі спеціалісти з планування міста. На районний рівень (у випадку резиденції урбанфесту йдеться про мікрорайон з умовним центром на заводі «Промприлад» в межах вулиць Незалежності та Січових Стрільців на півночі, Коновальця на заході, вулиць Побутова та Ребета на півдні і залізничної колії на сході) вийшли із пропозиціями та застереженнями. Пропозиції сформулювали як цілі – як скерування до дій, що вплинуть і на мікрорайон, і загалом на все місто. «Реалізація комплексу стратегічних змін, які ми пропонуємо, потребує від 5 до 20 років часу», – озвучив головне застереження професор Детлеф Курт.
Ціль 1
Виділити історичні будівлі та підсилити їх значення, щоб зберегти. «Це недооцінений мікрорайон», – вважають резиденти. Вони зауважили цінність оригінальних вілл австрійської і польської доби кінця XIX – початку XX ст. Такі збереглися у колишньому «німецькому районі» – від вулиці Бандери вглиб до Шухевичів і далі, на вулиці Ольги Басараб, уздовж Київської, Зорія, Височана. Плюс малоповерхова радянська забудова – хрущовки між Коновальця і Бандери. Настільки типове і атмосферне планування, пояснюють іноземці, що цілком можна запрошувати туристів – і вони будуть тут із задоволенням фотографуватися.
Ціль 2
Не давати забудовувати мікрорайон висотками – не будувати «свічки» в дворах 5-поверхових будинків. Урбаністи відзначили, що вже є кілька висотних споруд, які псують архітектоніку цієї частини міста і загалом ускладнюють життя – як-от навантажують кількістю людей та машин, зумовлюють транспортні корки, змушують влаштовувати стоянки замість зелених зон і в підсумку суттєво псують екологію. «Слід зважати на оглядовість та масштаби району і зберігати відносну малоповерховість житлової зони», – рекомендують німецькі урбаністи.
Ціль 3
Розвивати освіту. В мікрорайоні є виш, три школи, три професійні навчальні заклади. На їхній базі варто влаштувати дослідницькі простори для містян, відкриті бібліотеки, лабораторії, навчальні модулі, відкриті виробничі цехи та інші експериментальні освітні проекти. Організовувати курси, наукові фестивалі, міські конференції, воркшопи і майстер-класи.
Ціль 4
Перенести залізничну станцію «Бистриця». Її пропонують облаштувати вище – на в`їзді в місто. Це, по-перше, потрібно з точки зору покращення екології. По-друге, до станції в даний час дуже незручно добиратися. Вони пропонують продумати нове місце розташування зупинки приміських поїздів так, щоби воно було поруч із мостовим переходом через колії і до нього ходив комунальний транспорт.
Що стосується залізничного вокзалу в центрі Івано-Франківська, то він також негативно впливає на екологію прилеглих житлових районів. Очевидно, треба подумати і про те, де в майбутньому мали би зупинятися потяги та автобуси. А поки що варто було би, на думку урбаністів, збільшити кількість приміських маршрутів. Залізничне сполучення могло би стати альтернативою автобусному.
Ціль 5
Передбачити розвиток пішої та велосипедної доступності. Для цього слід створити нові зручні осі пересування всередині району.
Німецькі урбаністи запропонували перепланувати мікрорайон задля 4 таких «коридорів», довкола яких буде сконцентрована інфраструктура. Пріоритетний громадський транспорт – тролейбуси. Потрібне не тільки будівництво нових тролейбусних ліній, що вже заплановане, а перш за все ремонт та відновлення доріг, близьких до промислової території, – вони там знищені через постійний рух багатотоннажного транспорту. Цей транспорт пропонують вивести іншими дорогами – в обхід житлової зони. Йдеться про вулиці Макухи, Ребета, Дудаєва і прилеглі – аж до залізничної колії.
Ціль 6
Використати в міксі різні об’єкти так, щоби індустріальна зона не заважала житловій. Передбачити «перехідні» або так звані буферні зони між індустріальною територією, на якій будуть збережені об’єкти виробництва, і житловою. В «перехідних» зонах передбачати тільки офісні, торгові центри тощо.
«Треба створити концепт, як використати площу до залізниці, як модернізувати і чим наповнити промислові райони. Бачимо, що на сьогодні ця індустріальна частина аж так сильно місту не потрібна. Вона перетворилася на брудні закапелки і не працює. Тому є сенс залишити функціональною лише ту частину, яка передбачає виробництво і дохід, і перепрофілювати та перепланувати решту», – деталізували німецькі урбаністи.
«Змішане використання просторів передбачає підтримку міських субкультур та приватних бізнес-ініціатив типу Promprylad.Renovation», – додав професор Курт. Резиденти вважають, що на це перспективно робити ставку.
Ціль 7
Подбати про розвиток зеленого потенціалу та потенціалу організації дозвілля – зберегти в мікрорайоні існуючі зелені зони плюс влаштувати нові. Іноземні спеціалісти з планування міста радять використати вільні території всередині району, на них влаштувати дитячі майданчики – не типові з пісочницями і гойдалками, а з сучасними урбаністичними елементами, коли використовується природний чи створюється штучний рельєф, де домінують природні матеріали – камені, дерево та ін. На перетині 4 нових осей в районі німецькі урбаністи бачать вільні зони для відпочинку – площі по типу скверів, де могли би проводити дозвілля родини, де відпочивали би разом різні покоління франківців.
Окрема тема – влаштування відпочинкової зони вздовж річки Бистриці Надвірнянської. Її поки що не виносили в цілі, оскільки, на думку резидентів, тема могла би стати головною на кілька наступних років для всього міста.
«Ми вважаємо, що цей район має надзвичайно високий потенціал для забезпечення розвитку міста в цілому. Він відносно складний для використання через стару індустріальну складову та залізничні шляхи. Але все це можна обійти – технології дозволяють будувати як мінімум переходи понад цехами та мости через колії, і вони можуть бути включені в систему облаштування відпочинкових зон», – ділиться професор Курт.
З дослідження цієї «проблемної» території в загальноміському контексті виникла ідея – створити «зелені коридори» між двома ріками, Бистрицею Надвірнянською і Бистрицею Солотвинською. Продовжити пішохідні вулиці зі старого міста в мікрорайони і вивести до річок. Можна було би поєднати пішохідний і велосипедний рух, можна було би облаштувати «острівці» публічних просторів та відпочинкові зони, побачили урбаністи. «Зелені коридори» могли би перетинатися з закритими парковими алейками чи розширятися – перетворюватися на невеличкі сквери. Виконати такий проект для Франківська було би дуже цікаво, визнали гості. Вони повідомили, що готові подумати над реалізацією цієї ідеї впродовж чотирьох наступних тижнів.
І вже в липні франківцям покажуть, як можна перепланувати район та яких метаморфоз відповідно могло би зазнати місто. В підсумку представлять комплексне дослідження сильних і слабких сторін Івано-Франківська та детальні рекомендації з його розвитку. Результати проекту FutureLab по розробці стратегії розвитку району презентують на виставках у мікрорайоні та в робочому просторі на «Промприладі», а обговорять під час «Симпозіуму» на урбанфесті 11 – 14 липня. Чекаємо
