Майстерні проекту «Середньовічна корабельня» облаштують на міському озері вже в кінці березня, повідомив на презентації проекту у студентському просторі «Параграф» Назар Морозко, керівник будівництва кораблів. До кінця року на воду спустять «чайку» – корабель часів Київської Русі та «дракар» – корабель вікінгів. Їх уже втілили в макетах.
Щоби збудувати справжні кораблі, такі, що зможуть ходити місцевими ріками, учасники проекту кілька років набиралися досвіду – за джерелами вивчали, як робили човни скандинавського типу у 13 ст. та спробували повторити автентичний процес. Випробували дракар в експериментальній експедиції з Івано-Франківська до Галича – пройшли 30 км вниз за течією по Бистриці і проти течії Дністром.
Успішний похід вмотивував відкриття корабельні. Її формат вийде за межі майстерні. Організатори проекту задекларували створення інтерактивного музею – по типу відкритого простору.
«Серед молоді, а саме на дітей і молодь ми орієнтуємося, є запит відійти від артефактів за склом. Вони хочуть не просто дивитися на щось, як це пропонують у класичних музеях. Хочуть узяти в руки, спробувати використати – бути задіяними у процес. Тому в корабельні на міському озері передбачаємо можливість для відвідувачів працювати разом із майстрами – з тими матеріалами та тими інструментами, які використовували у 13 столітті», – розповів Назар Морозко.
Цей час «Середньовічна майстерня» вибрала невипадко. Саме 13 століттям датовані викопні знахідки – рештки середньовічних кораблів, які бути підняті з води у Данії та знайдені в Україні, на Волині. Саме волинська знахідка стала прототипом макету руської «чайки», що її відтворять у Франківську. Корабель планують назвати «Єлизаветою Київською».
«Це буде перша спроба реконструкції руського човна на основі архівних даних та археологічних розкопок. Досі «чайки» відновлювали тільки у вигляді макетів. Ми хочемо цього річ відтворити судно в повний розмір, довжиною в 16 метрів, з використанням автентичних технологій та автентичними середньовічними інструментами», – пояснив Володимир Ільків, співорганізатор корабельні, директор благодійного Фонду «Дороги предків». Володимир курує історично-дослідницький напрям у проекті.
«Одним з аналогів для нас був знайдений у Старосільському районі на річці Стир унікальний човен-довбанка. Його довжина – понад 12 метрів. Особливості конструкції таких човнів дозволяли легко маневрувати як на річках при сплаві – течія, круті повороти, мілини тощо, так і під час бойових дій. У записах одного з римських імператорів згадується кораблебудування у словян. Розповідається, що з гірських регіонів по мережі річок на Дніпро спускали довбанки. Під Києвом їх перетворювали на кораблі – обшивали, оснащували як бойові або торговельні. Максимальна осадка таких суден не перевищувала 60 см, що дозволяло їм ходити як морями, так і ріками. Історичні джерела кажуть, що такі «чайки» входили в Чорне море й ходили до Константинополя. А також проходили відомим у 12-16 ст. торговельним річковим шляхом по Дністру, Бугу – на Віслу та Одер», – розповів Володимир Ільків.
Разом із «чайкою» «Середньовічна корабельня» візьметься відтворювати великий військовий дакар у його реальному розмірі – такі човни, довжиною понад 17 метрів, могли нести до 150 воїнів. А в перспективі «Середньовічна корабельня» зробить реконструкцію військового корабля білих хорватів. Нещодавно до проекту приєднався археолог, історик Валер’ян Федоряк. Він досліджує історичний період Білої Хорватії на території сучасної України та займається експериментальною археологією.
«В такий спосіб ми хочемо заповнити прогалину в історії Галичини періоду до Давнього Галича, – розповів Валер’ян Федорак. – І хоч на сьогодні немає знахідок суден того часу, але збереглися рештки кількох оборонних гребель на річці Стир під Стільським на Львівщині. А це дає змогу судити про розміри суден білих хорватів. Відомо, що вони брали участь у походах київських князів. А Стир був розвиненим торговельним шляхом».
Науковець має намір реконструювати греблю та разом із корабелами виготовити макет білохорватського судна.
Будівничих вирішили підтримали реконстуруктори. Відтворити антураж доби та історичні події «Середньовічній корабельні» допоможуть організатори відомого фестивалю «Тустань». Вони також долучилися до проекту.
«Серед реконструкторів ця ідея знайшла відгук. Багато хто зацікавився можливістю відтворити образи воїнів на кожному з кораблів. Багато охочих підтримати «Середньовічну корабельню» реконструкціями історичних подій. Плануємо брати участь і в наступних експедиціях, – поділився планами співзасновник «Тустані», керівник громадської організації «Чорна Галич» Ярема Іванців.
«Середньовічна корабельня» запрошує франківців та гостей міста долучитися до роботи над човном-довбанкою – з неї стартує відкриття майстерні-музею.
