Станиславів, який за свою історію пережив панування різних держав, бачив чимало валют: тут офіційно ходили дукати, флорини, рублі, марки, злоті… В історії міста був навіть випадок, коли крамниця випустила власні «гроші», аби захиститися від недоброчесних конкурентів.
За першої Речі Посполитої галичани розраховувалися золотими монетами – дукатами, розмінною монетою яких був гріш.
Після захоплення Галичини австрійцями тут запровадили нову грошову одиницю – флорин (чи ґульден), який поділявся на крейцери.
У Галичині флорин часто називали злотим ринським, а крейцери – сотиками або центами. В 1862 році учитель отримував у рік 800 флоринів, некваліфікований робітник – 68 крейцерів за день, тоді як майстер-муляр заробляв 1,5 флорина. В 1866 році чоботи коштували 8 флоринів, фунт ковбаси – 50 крейцерів, 1 кг пшеничного хліба –14 крейцерів. В другій половині XIX ст. ціни та оплата праці були більш-менш стабільними.
Проте розраховуватися у крамницях можна було не лише грішми, а й поштовими марками, які часто використовували замість грошей. Ба більше, в історії міста був випадок, коли крамниця випустила власний платіжний засіб.
В 1869 році Іґнацій Камінський, тоді заступник бургомістра, відкрив м’ясну крамницю, щоб покращити складну ситуацію з м’ясом у місті. Єврейські м’ясники намагалися знищити конкурентів. Вони платили служницям, щоб ті брали у них несвіже м’ясо, а своїм господиням говорили, що придбали той негодящий товар у крамниці Камінського. Щоб на майбутнє запобігти цьому підлому обману, Камінський та його партнери запровадили власні марки вартістю 10, 20, 30, 40 центів і аж до одного ґульдена й оголосили, що тільки з ними можна буде купити м’ясо в їхній крамниці.
Читайте також: Які сумки любили і що в них носили жінки Станиславова
Наприкінці XIX ст. в Австро-Угорській імперії назріла необхідність грошової реформи. В 1892 році імператор Франц Йозеф І підписав закон про запровадження нової валюти – корони. Розмінною монетою корони був галер. Після цього флорини підлягали обміну у співвідношенні 1 флорин на 2 корони. Офіційно монети в один флорин перебували в обігу до 1899 року, фактично ж використовувалися в Галичині аж до розпаду Австро-Угорщини.
Газета “Кур’єр станиславівський” від 30 квітня 1905 року повідомила, що незважаючи на те, що по всій державі флорини були остаточно вилучені з обігу, в Станиславові, та й в інших галицьких містах, у крамницях ще досі можна було побачити ціни в цій валюті. Преса закликала власників крамниць подавати ціни лише в коронах, аби уникнути плутанини й непорозумінь. Фунт яловичини (близько півкілограма) у 1905 році коштував 56 галерів, у 1911 році вівцю можна було придбати за 18 корон, козу – за 20 корон. Річна заробітна плата вчителя у 1899 році сягнула майже 1000 корон, коменданта жандармського округу – 1400 корон, жандарма – 800 корон.
Значно змінилася ситуація під час Першої світової війни. На початку вересня 1914 року землі Галичини були окуповані російськими військами. У результаті на ринку, крім австро-угорських грошей, з’явилися монети і купюри царської Росії, якими виплачувалася зарплата військовим та цивільним службовцям. На них купували фураж та продукти харчування для армії. Окупаційна влада встановила занижений курс обміну австро-угорських корон на російські рублі. Якщо до початку війни він становив 2 корони 51 галер за один рубль, то в нових умовах – 3 корони 30 галерів. Після звільнення Галичини та Буковини від російських військ влітку 1915 року австрійська валюта знову стала панівною.
Поразка Австро-Угорщини у Першій світовій війні призвела до зникнення цієї держави з політичної карти Європи. Галичину після українсько-польської війни захопила Польща. Відтак, протягом 1918-1921 років відбулося поступове вилучення з обігу австро-угорських корон і заміна їх польськими марками, курс яких стрімко падав.
На початку 1924 року газета коштувала 250 тис. марок, сигарета – 90 тис. марок. У квітні того ж року знецінену марку замінив польський злотий, що прирівнювався до 1,8 мільйона марок.
Олена БУЧИК
